Авраменко Віталій Юрійович

Народився 27 серпня 1988 року в Ніжині. Навчався у ЗОШ № 9. Після її закінчення вступив до Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтва імені Марії Заньковецької, грав на ударних інструментах та ксилафоні.

Ударні інструменти були його стихією. Був учасником музикальних гуртів «Погляд v небо» та «Дейзіс». Під час навчання мав численні відзнаки, дипломи та подяки за активну участь у культурному житті міста, у міських, обласних та всеукраїнських конкурсах. Має подяку за участь у 2-му Всеукраїнському відкритому конкурсі молодих виконавців (ансамблів) на духових та ударних інструментах. Також брав участь у Всеукраїнському відкритому конкурсі молодих виконавців. Має диплом І ступеня за кращий проведений концерт.

Був не тільки гарним музикантом, а й вправним футболістом. Відзначений грамотами за високі спортивні змагання у міській спартакіаді.

Любив досліджувати динозаврів, з дитячих років захоплювався військовою зброєю і технікою.

За контрактом проходив службу у військовому оркестрі Чернігівського центру Держспецтрансслужби Міністерства транспорту та зв’язку України.

За час служби отримав подяку Міністерства оборони України за активну участь у підготовці та проведенні параду військ з нагоди 25-ї річниці незалежності України, грамоту від Міністерства транспорту та зв’язку України за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, проявлені ініціативу та старанність, високий професіоналізм і майстерність.

Нагороджений медаллю «За сумлінну службу» ІІ ступеня від Міністерства транспорту та зв’язку України.

Працював будівельником.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист рідного міста. Потім добровольцем пішов служити у 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила. Старший солдат.

Брав участь у боях за Соледар, Парасковієвку, Давидів Брід.

Віталій мав повагу серед побратимів, завжди йшов на допомогу своїм товаришам, вміло надав першу долікарську допомогу.

Помер 13 липня 2023 року під час несення військової служби.

Без люблячого сина залишилися мама і тато, без турботливого брата – Євгеній та Владислав, які захищають територіальну цілісність України.

Поховали захисника Алеї Слави у Ніжині.