Буряк Олександр Анатолійович

Народився 24 квітня 1996 року в с. Богданівка Ніжинського району. У 2002–2013 рр. навчався в Перемозькій ЗОШ. У 2013-2015 рр. здобував професію кухаря в Київському обласному вищому професійному училищі харчових технологій та ресторанного сервісу.

Олександр був патріотом України, активно підтримував Євромайдан у 2013-2014 рр. Після строкової служби долучився до організації УНА-УНСО, де періодично проходив військові вишколи. Будучи активним унсовцем, досить часто перебував у Києві. Там його і застало повномасштабне вторгнення. Олександр, не роздумуючи, вступив до Київського добровольчого формування територіальної громади і у складі загону «УНСО-Київ» звільняв Київщину від окупантів.

Побачивши усі звірства, скоєні російськими солдатами з мирним населенням, вирішив продовжувати захищати український народ і в липні 2022 року мобілізувався до лав 109-ї окремої бригади територіальної оборони. Воював на Лиманському та Бахмутському напрямках.

У серпні 2022 р. за успішне виконання бойового завдання міський голова м. Покровськ нагородив Олександра медаллю «За гідність і патріотизм».

У вересні 2023 р. отримав звання молодшого сержанта та був призначений на посаду командира стрілецького відділення.

Олександр був життєрадісним, енергійним, легко знаходив спільну мову з людьми. Намагався допомогти усім, хто його просив, а часом і тим, хто не просив.

Не любив сидіти без діла. Першу професію здобув ще підлітком – був помічником комбайнера, далі пробував себе в різних сферах. Часто повторював: «Роботи вистачає, треба тільки мати бажання працювати». Останній рік перед повномасштабним вторгненням працював у компанії ВОГ КАФЕ на посаді буфетника. Після війни планував відкрити власну справу.

Як би важко не було, Олександр ніколи не скаржився на труднощі, оберігаючи спокій рідних та близьких.

Добре ладнав з дітьми. Під час ротацій в одному із сіл на Донеччині взяв під опіку місцевих підлітків: займався з ними футболом, боксом, влаштовував пікніки. Але найбільше мріяв про власних дітей. І війна не завадила Олександру стати батьком – у вересні 2023 року в нього народився син.

Та йому не судилося побачити, як росте його дитина. 11 жовтня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання на  Донеччині.

Поховали захисника у рідному селі Богданівка.