Наконечний Сергій Анатолійович

Народився 19 квітня 1977 року в Ніжині. З 1984 по 1994 рік навчався в Ніжинській середній школі №15. В шкільні роки був активним учасником  ВІА «Автограф» на базі Будинку школяра під керівництвом Дяконенко І.А.

У 1994 р. вступив до Ніжинського училища культури і мистецтв імені М.К.Заньковецької на спеціальність «Народна художня творчість», спеціалізація «Видовищно-театралізовані заходи». Перервавши навчання, в 1995 р. проходив військову строкову службу у в/ч 46156 м. Бердичева Житомирської області. Завершив службу старшим сержантом на посадовій кваліфікації: заступник командира взводу спеціалістів короткохвильових радіостанцій малої потужності.

У 2001 р. закінчив навчання в Ніжинському училищі культури і мистецтв імені М.К. Заньковецької і здобув кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, організатора театральних народних масових свят і обрядів.

Працював у Клубі залізничників, Будинку школяра, останнім часом  був підприємцем.

Був людиною надзвичайно обдарованою і талановитою: майстерно володів акторським мистецтвом; не маючи музичної освіти, грав на гітарі, фортепіано, барабанах та інших інструментах; писав пісні, малював, танцював, любив вишивати хрестиком. У будь-якій компанії був у центрі уваги. Сергій мав добре чуйне серце, дуже любив тварин. До повномасштабного вторгнення займався волонтерством.

Усе життя прожив у Ніжині. З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно пішов до військкомату і був мобілізований до ЗСУ. Спочатку служив у роті охорони військкомату, а з листопада 2022 р. боронив м. Вугледар Донецької області у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Старший сержант, стрілець-санітар механізованого батальйону.

До останніх своїх днів був відданим мужнім сином України. Загинув 21 лютого 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу с. Солодке Волноваського району Донецької області.

У Сергія залишилися мама, сестра і племінники, яким він віддавав усю свою любов.

Поховали захисника у Ніжині на Козирівському кладовищі.

 Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).