Ярмак Вячеслав Володимирович

Народився 04 квітня 1977 р. в м.Ніжин.
З 1983 р. по 1992 р. навчався у Ніжинській ЗОШ №5.
Після закінчення школи з 1992 по 1996 рр. навчався у Ніжинському агротехнічному коледжі і по закінченню здобув спеціальність "виробництво електронно-обчислювальної техніки".
З 1996 року працював на «Укрзалізниці».
Останнім часом працював у Києві в компанії ТОВ «АВ Метал Груп».
Улюбленими захопленнями були риболовля та футбол.
Після повномасштабного вторгнення у березні 2022 р. вступив до лав Добровольчого загону Ніжинської територіальної громади.
11 квітня 2022 року добровільно пішов до лав Збройних Сил України, де перебував на посаді старшого стрільця і захищав кордон Сумської області.
У січні 2023 року Вячеслав добровільно перевівся до штурмового батальйону спеціального призначення "OPFOR" на посаду старшого стрільця.
У лютому 2023 року під час тяжких штурмових дій ворогом українських позицій, ризикуючи власним життям, зміг останнім вийти із бою та вивести поранених побратимів, а сам отримав контузію. За цеі був нагороджений медаллю "За військову службу Україні" (посмертно).
На той час під Бахмутом відбувалися найзапекліші бої. На жаль, під час чергового виконання бойового завдання 8 березня 2023 року обірвалося життя справжнього патріота та захисника своєї держави.
Загинув старший солдат поблизу населеного пункту Дубово-Василівка, що на Донеччині, до останнього подиху відбиваючи навалу ворога, загинув у бою як чесний і сумлінний син та патріот України, не залишивши її у скрутний час і віддавши найголовніше - своє життя.
У Вячеслава залишилися батьки, дружина та син Євген.
26 вересня 2024 р. на фасаді Ніжинської гімназії №5 на його честь відкрито меморіальну дошку.
У 2024 р. Вячеслава нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).