Ковбаса Ігор

Ковбаса Ігор - ріс тихим, таким собі домашнім хлопчиком.

Дуже добрий і справедливий. Прив'язаний до мами і старшої сестри, за якою буквально ходив слідом, з-за чого в дворі хлопчика жартома називали "брелок".

Батько привив обом дітям любов до футболу, тому Ігор з сестрою та друзями залюбки ганяв м'яча.
Незважаючи на спокійну вдачу, друзів має багато, бо ж як не дружити з таким добряком?


В дитинстві любив гостювати в селі у дідуся й бабусі, там був трактор, з якого малий Ігор не зводив оченят: дідусь часто брав онука в кабіну, розказував, де кермо, гальма... Ця любов до техніки виросла разом з Ігорем і закріпилася в його душі: чоловік обожнює автомобільний світ.
Після закінчення школи Ігор дуже змінився. Він різко подорослішав, змужнів не лише зовні, загартувався його характер, став міцним, впевненим, чоловічим.

Дуже любить своїх діток, робить все, аби їх дитинство було щасливим. А діти чекають тата додому, як і вся родина, всі, хто знає Ігора! Бо без нього сонце не так світить!


Надія жива.