Панченко Юрій

  Юрій Панченко – ріс спокійним і врівноваженим хлопчиком.
В ранньому дитинстві з малим Юрою взагалі не було ніяких проблем, дитина могла годинами гратися з баяном свого хрещеного, тихо і непомітно. Підріс – до нього потягнулися інші діти, чомусь більшість - молодші за хлопця. Можливо тому, що Юра завжди був  впевненим і справедливим. Так само і молодший брат  завжди радився зі старшим. І коли вже хлопці виросли, і молодший створив своє родинне гніздечко і в нього народився син, то і малий не відпускав від себе дядечка Юрія. Тільки почав тупати ніжками, а вже там, де Юра – чоловік майструє теплицю, і племінник біля нього хотів допомогти. Юра намагався навчити хлопчика працювати з молотком чи пилкою, малому було цікаво. Добре серце вміщує багато любові й ділиться нею з усіма. Тому люди і тягнуться.

Юрій захоплюється рибальством. Навіть якщо не клює – неважливо, аби лише побути серед природи, в спокої, зі своїми думками. Впіймає якусь малу рибу – везе додому котикам – дуже любить чоловік цих пухнастиків.

Душа Юрія вміє відчувати красу. Хлопець навчився вишивати, не вважаючи це справою лише жіночих рук. Гарно різьбить по дереву, робить обрамлення для дзеркал, рамки. Допомагав створювати прекрасний іконостас у Ніжинському Соборі Всіх Святих.

Завжди дарував мамі квіти, і це було з такою безмежною синівською любов’ю…

Чекаємо!